Забігаю вперед,
Застібаю до верху
комір.
Ще би день, ще б
останній метр.
Школа, сведр,
Ілліада. Гомер.
Ти мене оживив- і помер.
Сушу крила, палю вогонь,
надягаю лише на свята.
А ти світиш мені,
і смієшся як бог.
платиш мовчки
в маршрутках за двох.
Гра зі мною того не варта.
Ти все ближче, читаєш
книжки, які я тобі радила
вчора.
Ти питаєш як день, пам"ятаєш
моїх людей і
коли була хвора.
Ти все ближче, ти поруч,
ти тут.
Я далека звідси страхами,
що ростуть.
Мої демони твоїх зжеруть.