Тонкими гранями натури
Красується фасад будинку.
Це класика архітектури,
Милуються всього хвилинку.
На противагу ж – роки праці,
Думки, проекти, плани, кошти…
Червона стрічка, автор в фраці,
Й аплодисментів зовсім трошки.
Будинок цей новий, чудовий.
І фарба пахне у кімнатах.
Хоча багатоповерховий -
Та потопає в пишних шатах.
Стоятиме він перед нами,
Запам*ятають стіни дійсність,
Осипеться цемент дощами,
Будинок той зустріне вічність.
Людина бачить купу цегли.
Та головне для неї – темне.
Душа будівлі ж не полегла-
Вона ще хоче жити ревно.
Коли ітимеш по дорозі
Біля руїн того будинку,
Я думаю будеш ти в змозі
Віддати шану хоч хвилинку.
