Послухайте німецьку легенду про чудо,
У світі є злі і добрі люди.
У ніч перед різдвом, сім'янин небагатий
З роботи поспішав Святвечір святкувати.
Ішов він через ліс, з пливучими думками,
Улюблена дружина чекала з діточками.
Раптом в лісі тому стогін почув дитячий
Кволий, незнайомий... .Хтось десь плакав неначе.
Оглянувся навколо, побачив він картину:
Холодну і голодну заплакану дитину.
На землі замерзлій під деревом сидів
Малесенький хлопчик, його він пожалів.
Взяв дитя на руки «Не плач, не плач, дитино,
Покинув хтось тебе, але я не покину».
І повів додому в убогу хатину.
І коли прийшов, розповів дружині.
Хлопчика дружина вдягнула тепленько
«Сьогодні ж свято, не сумуй, маленький».
З нетерпінням діти татуся чекали,
Кожен день в обіймах його зустрічали.
І нового гостя радісно зустріли,
До столу святкового його посадили.
Прийнятий з любов'ю в убогу хатину,
Щиро усміхнувся маленький хлопчина.
І в їхній оселі мов сонце засвітило,
А голову хлопчика німбом оповило.
Із-за столу встав, всіх благословив
І безслідно зник, диво серед див!
Щаслива сім'я, щаслива малеча,
Що прийшов Ісус, до них у Святвечір.
Пам ятай і ти- хворих і старих
Немічних, ув'язнених, нещасних, сумних.
Словом їх розрадь, щедрістю в руці
До себе пригорни ,це ж Божі посланці
Коли ти береш, мов радість відчуваєш.
Коли ти даєш, мов серце відкриваєш.
Відкрий своє серце, адже раз живеш...
Так скарби й багатства для себе почерпнеш.
