Боюсь закінчиться цей вірш,
Закінчиться чорнило.
Поставить крапку хтось не злим,
Тонким пером.Як мило.
Путають рядок з рядком
Малі,незграбні букви,
Які зходяться одним мотком,
Та крапки скалять зубки.
Крапки ставлять завжди кінці.
Не випустять вони ніколи,
Речення глухі,німі.
Їх закриють пам*яті довгі штори.
Цей вірш залишиться в моїх думках,
Його читатиме завжди совість.
Повторятиме рядок з рядка,
Наче безжальну повість.
Боюсь закінчиться цей вірш,
Закінчиться чорнило.
Поставить крапку хтось не злим,
Тонким пером.
