Горджусь тобою, Україно!
Найкраща в світі сторона-
У кожнім слові, у зернині,
У любім співі солов’я.
Журюсь тобою, милий краю,
Журюсь, коли прийде нужда.
Я так люблю тебе, ти знаєш,
Вкраїно, радосте моя!
Заплачу, як про те згадаю-
Віки стелився болю прах.
І зажурюся й запечалюсь,
Як випада тернистий шлях.
Всміхаюся, коли побачу-
Зійшла вечірняя зоря.
Про себе в радості зазначу-
Яка прекрасна ця земля!
То я всміхаюсь, то я плачу,
Бо є пожива для журби.
Ніколи віри я не трачу-
Все ж згинуть духи сатани.
І згинуть всі, що тебе топчуть
Усі твої чужі сини,
Я, Україно, напророчу-
І збудуться щасливі сни.
Всі яничари та чужинці,
Усі, хто прагне до меча,
Скажу усім – є українці!
Яким Вкраїна дорога.