Клич лелечий над тернами,
Серед злоби і чужих.
Добирався манівцями,
Вже на конях вороних!
Хати рідної долинув,
До Різдва, неначе грім.
Над ланами криком лине,
Вже заходить в кожен дім.
Вас вітає із святами,
Зве Майдани до звитяг.
Скинув крила рушниками,
На доріжку наче маг.
Щоб родило в полі жито,
Мали в хаті й за столом.
Все що було пережито,
Аби зникло, як фантом.
Дай вам даченьку дубову,
Щоб світилась, як вігвам,
Для воріт машину нову,
Щоб не спалося врагам.
Щоби в будні і святкові,
Могли випити сто грам.
До сто літ були здорові,
Й дорожили щоб життям.
Щоби все на світі мали,
Щоб закінчився бедлам.
Щоб жилося у любові,
Щоб кохались до безтям.
Щоб звучала наша мова,
Щоб вклонялися гаям.
Щоб в господі і діброві,
Знов співалось соловям!
