Безмежною ніжністю дивляться на мене очі,
відвертою щирістю, шепочуть тихенько уста.
Так часто приходить сон цей що ночі
і згадується сила любові - свята.
Єдині люди, єдині у цілому світі,
що з ніжністю дивляться в очі мої,
єдині душі, єдині промінчики світла,
осяюють мої затягнуті тугою дні.
Не має дорощого, ціннішого в цілому світі,
безмежних скарбів чи вартості цілих світів,
не має, й не буде того, щоб могло замінити -
дитячу любов обох моїх синів.
А час наш спливає, міняються дні і ночі,
так стрімко минають дитинства роки,
і вже комусь іншому захоплено дивляться в очі,
вже більше не діти - дорослі сини.
А мамине серце нажаль залишається юним
і потайки часто згадує ніжні слова.
І вже ніколи до нас не поверне минуле,
хіба що у снах, любов та - єдина,свята.