Степові тумани манять тумани степові
Зоряні лимани молоком туманів черкають землі
Втрати наче кати і в самообмані ми вже не самі
Хто з нас винуватий нас усіх багато у крихкому склі
Я за грань упала поки не світало на твоєму тлі
Ці душевні грати як тепер тримати пломені живі
Клани перестануть одягати лати у моій руці
Залишки дурману сіяти не стану проростуть у ній
Тільки я не в клані це усе тумани сизі ліхтарі
Брат іде на брата зорі наче спиці наче уві сні
А куди втікати лікувати рани болісні свої
Молока серпанок це мій бенефіцій сиві ці вогні
Степові тумани манять тумани степові
21.10.2012
