Вікна поступово змінюються…
там люди метушаться,
на підступах весна…
Десь розриваються лінії,
десь я один…,
десь ти одна…
Від зими залишаються тільки історії,
тепле взуття в коробках…
Ми ні разу з тобою не мріяли
про море,
а здавалося б, що там,
так просто береш і мрієш про море…,
про шторми, хвилі,
й пре те, які ми щасливі
в будиночку на березі
дивимось в вікна…,
у яких тоне
небо…
А тут у моїх вікнах тоне наша спільна зима,
переходячи плавно в вЕсну…
Намагаюсь притримувати агресію,
не перетинати меж…
Вікна поступово змінюються,
тонуть мрії…
Руки…, очі…, спогади рідні,
немов уже
не гріють….
АРхІВ(2012)