Мій Захід затягли густі тумани,
Приймаючи гостей понуро в себе...
Крізь них - лише свинцево-сіре небо
І чорним рядом - сосен вежі-стани.
Мій Захід заволочено вітрами,
Жовтневим щастям, спокоєм і хладом.
Ось палять люди листя. З димом кради
Кружляють двоє гайворів над нами...
В химернім танці суму, туги, смути
Хриплять, мов хочуть літо повернути,
І пазурі деруть на небі рани...
Мине ще трохи - і з морозом лютим
Посипле сніг, і змусить всіх забути,
Як Захід затягли густі тумани.
