Залишся зі мною. Хоча б ще на одну мить. Ні. Нічого не кажи. Давай просто побудемо в тиші. Тільки ми двоє. Нехай в цій тиші буде чутно тільки наші серця. Я хочу запам’ятати цей стук. Хочу запам’ятати кожну рису твого обличчя. Посмішку на тонких губах. Блиск в твоїх синіх очах. Просто візьми мене за руку. Я хочу запам’ятати твою ніжність. Твоє тепло.
Залишся зі мною. Не кажи, що тобі треба йти. Я знаю, якщо ти підеш, то більше не повернешся. Я знаю, що це кінець. Я знаю, що сама все зруйнувала.
Залишся зі мною. Я так хочу багато тобі сказати. Я знаю, що через свій характер цього не зробила. Я просто побоялась. А ти не став чекати цих слів. Ти просто вирішив піти.
Залишся зі мною. Я зможу сказати те, що ти так хочеш почути. «Я люблю тебе». Ось бачиш, якщо я змогла їх промовити в думках, тоді зможу сказати вголос….
Залишся зі мною. Це все, що я можу сказати. І я дивлюсь, як ти йдеш… залишаючи мене.
03.2014