проміння цілує плечі мої
і вітер теплом огортає.
а небо, воно приглядає за мною,
(глибоко голубими очима)
тільки воно одне все знає.
іду й розумію - я, чорт забирай, ще жива.
я можу сміятись, любити. не смію
пройти повз життя без єдиного слова.
іду і від того радію.
я хочу злетіти, торкнутись його
своїми тонкими губами.
пташки, скиньте ви мені по перу,
а я вам віддам душу свою,
торкаючись вас руками.
не спинить ніхто,
бо ніхто не побачить.
прийми мене небо
в обійми свої.
я хочу лишитись отут, на краєчку.
дозволь не жени мене з краю землі.
ти лиш одне знаєш кожну часточку
моєї помершої майже душі.
отут, на краю землі.
