Чому так боляче? Чому?
І в серці щось мене тривожить...
Ну перестань. Тебе прошу...
Ти цим собі не допоможеш.
Ну от чому? Чому? Чому?
Я плачу тихо, біль присутня ...
Я за собою сум несу...
Той біль і сум такі могутні...
Чому так гірко на душі?
Чому я відчуваю рани?
Вони глибокі і важкі...
Хоча...ховаю їх старанно.
Я не прошу.....я не прошу.
І розуміння і прощання.
Чомусь...чомусь себе гризу.
Не знаю...я не знаю... правда.
Я хочу сили і терпіння.
Потрібні ліки від тривог...
Я хочу квітів запах і насіння...
А не зів ялих стебел чи гілок.