Всім хочеться легких перемог,
а мені.. тебе.
Кожен мріє бачити наступний день вільним, а я уже бачу його таким.
І знаєш, справді, мене не гребе!
Мені все одно - читати книги те саме, що хапати дим!
Мені остогидли чиїсь почекай-зітхання:
знаєш, а я ж нудне гівно у порівнянні з Мерилін..
У мене ніколи не буде таких хороших ніжок і такого кохання,
..я ніколи не переможу свій нелюдський гнів..
Знаєш, тобі час до психотерапевта
і байдуже як ти напишеш це слово у своєму органайзері,
разом чи окремо, головне, що легко,
головне, що за твоєю спиною зачиняться двері.
Отак кожного дня, гублячи десь свої важкі повільні кроки,
я в застудних гарячках бачитиму окрайчик неба,
пропускаючи моралі, лекції та уроки..,
вбираючи в себе те, що нікому нафіг не треба..
