ми лежимо на пагорбі понад
палаючим містом
наче в холодній і темній плямі
від соку
місто горить, ріже очі гарячим
повітрям і барвами
крові
вітрин, вечірнім блуканням
сповитих
місто грає зі мною з тобою
в наперстки
ми лежимо під
могутнім і вічним куполом-чашею
неба
смерть не знайшла нас
містом витають запахи
тіла
ми причаїлись під куполом
ми ще не мертві,
не мертві
я розрізаю цитрину
місто палає від
сонця
люди,
я бачу людей
сполохано дивлюсь в щілину
під чашею-куполом
смерть не знайшла нас
смерть не підходить впритул
і зорі вкривають нас
теплою ковдрою
ми ще не мертві
люди у місті замовкли
тиша полилась
над
п'яно і форте роялю
- дихаєш?
- дихаю, -
чую немов
на прощання