Мої вірші, я серп по житу
– зрізують черстві почуття,
читати їх не можу зразу
бо на очах бринить сльоза.
Я про життя шепочу тихо, про смерть кричу!
Бо я ЖИВИЙ і поки б’ється моє серце,
руками напишу про мир.
А мир тоді настане в людстві,
коли попроситься дитя, до рук старенької бабусі,
на плечі БАТЬКА-ДІДУСЯ.
Коли дружина перестане лічити дрібні копійки,
коли напишемо слово ВОЛЯ….. і будуть живі всі брати!
26.06.2014.