Нас постійно оточують спокуси. Хтось піддається їм і йде на компроміс із совістю, а інші притримуються принципів до кінця. Але чи є правильне співвідношення, золота середина у ваганнях між матеріальним і духовним?
Я вважаю, що відповісти на це запитання однозначно неможливо. Вибір завжди залежить від обставин, у які ми потрапляємо, ситуації, що склалася в даний період часу.
Хтось із великих філософів сказав, що ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти. Можливо, він мав рацію, бо їжа ніколи не повинна переважати на терезах вибору перед духовними цінностями. Але й без неї неможливо уявити ні творчого піднесення, ні простого животіння. Іноді, щоб зберегти собі життя доводиться поступатися... Та йти на компроміс із власним сумлінням не просто. На своєму прикладі це довела відома українська поетеса Ліна Костенко.
Політична ситуація у державі не влаштовувала молоду письменницю, і восхваляти тогочасну владу їй не дозволяла громадянська свідомість, любов до Батьківщини. Жінка розуміла, що непокора може зламати все її життя, родину, але змогла приборкати спокусу обрати матеріальні блага.
На жаль, не всі можуть зробити такий вибір. Це здається мені цілком зрозумілим, бо "на кону" стоїть власне життя, добробут і щастя рідних. Треба мати безмежну силу душі, щоб не злякатися перед обличчям смерті виказати свої справжні думки, погляди.
Не зміг зробити вибір на користь духовного й головний герой твору М.Хвильвого "Я(Романтика)". Безіменний чекіст так і не став на захист матері. Його душа двоїлася, але страх за власне майбутнє, життя переміг над синівською любов’ю і вдячністю.
Отже, не можна обрати однозначно між духовним і матеріальним. Не існує одного правильного вибору для кожної конкретної людини у будь-якій ситуації.