ми усі до нестями втомлені
хто поїхав вже і залишився
ми знедолені, та не зломлені
ті, хто дома й у полі бився.
ми чекаємо, віримо, любимо
ми усе іще сподіваємось
попри все щасливі ми будемо
ворогам своїм посміхаємось
зупинитися ми не можемо:
забагато надії в серці
так що, любі мої, ПЕРЕМОЖЕМО
за живих, ненароджених, мертвих
