Воскресли наші душі, Україно!
Повстали,ніби сонце золоте.
Уже ніхто нас не поставить на коліно,
І наша пісня знову розцвіте!
Ми – інші, ми з вогню переродились.
Нас не зламати, не перемогти!
Наші серця, немов одне забились,
Аби тебе нащадкам зберегти.
Я мовою дідів своїх клянуся,
Що до кінця, допоки стане сил,
За тебе Господу відверто помолюся
Та розжену незвідності пил.
І долі дякувать не перестану,
Що народилась у твоєму цвіті.
Для тебе оберегом миру стану,
Бо ти – одна така на цілім світі!