Ти знаєш, я забула вже усіх .
Я сумувала ,я ридала ,та забула ,
А те ,що шрам залишило в душі ,
Як бачиш, я багато раз вже в світі чула .
Із часом із життя все темне піде .
І я ніколи більше не згадаю це,
А доля, замисливши велике чудо.
На волю винесе добра слівце.
І знову щастя мій заповнить дім.
Я буду більше мати шось втрачая ,
Любов не буде обпікати руки всім ,
А тільки тліти,душу зігрівая .
Тепер ти вже минуле є моє,
Та десь ти все таки в думках літаєш Повір,що я відплакала своє,
А ти страждати тільки починаєш....
09.06.2014. 22:33