Ти безмірно мила
. Оксані Семотюк в день народження
Вереснева пташко, ніжна щебетлива,
Вихрещена щастям на зболЕних крилах,
Голосінь любові і позір молитви -
Жінко волошкОва, чи то твоє жито?
Гой стернина сквітла, повні жмені зЕрна,
А життя горіло, аж стовпом до неба,
Ніжились світанки, рвали очі ночі,
А серденько стигло при чужій дорозі.
Та безмір від щастя, то від болю – втома,
Ти – безмірно мила, рідна й неповторна!
Хай колосить небо дні твої вродливі,
Хай золотить пташка радість на калині,
Все тобі миліє, рідним душу гріє,
В материнську думу Бог надію лиє.
Господи великий, пригорни цю птаху,
Що в чужому краю пригортає дату,
Небом надєдиним окосич дороги,
Ти безмірно мила – найцінніша в Бога.