А ти живи!
Допоки не загинеш!
Допоки кров по жилах гуркотить!
Поки до Сотні впертої полинеш!
Допоки Стяг двобарвий майорить!
Кульгавий зір сльозами запливає.
Дихання смерті в грудях клекотить.
Надія є - чи може вже немає.
Губами зціпленими тихе "поможіть"...
А ти живи!
А ти не умирай!
Бо ж до кінця присягся боронити!
Ті сиві ночі. Той єдиний край.
Той край, де Ти повинен жити!