Не бреши, не вигадуй казки, з кожним словом сильніше болить.
Просто мужньо зізнайся й піди… Не проситиму в тебе ще мить.
Посміхнусь, пожаліюсь на вдачу, затужу, що все було дарма.
Обіцятиму те, що пробачу і збрешу, що не буду сама.
Ти піди й навіть не озирайся, та забудь, що я була твоя.
Це ти втратив, що не здогадався - я любила понад життя .