Ти є дитя рабів,дитя неволі,
Дитя зневіри і нещасть.
На тобі лежать одні прокльони-
Прокльони матерів і прадідів.
Ти злидні, горе, біль, нещастя,
Ти- зачарована краса,
Твоє життя - одне нещастя,
Твоє життя - одна біда.
Ти, ніби човен серед моря,
Що плине й берега не зна.
Ти та, чия краса і прагнення до волі,
Поразило усіх людей.
Ти пташка, ранена у синім небі,
Що тяжко крилами махає.
Ти сокіл у висоті польоту,
Що пісню волі прославляє.
Все поєдналося у Тобі,
Все увібрало Твоє ім'я.
Все горе випало на Твою історію,
Та невмируща є вона.