Мне очень стыдно за тебя,
моя далёкая подруга!..
Нас разделяют города,
года. Ты с Севера, я с Юга.
Живёшь в чужой для нас Москве,
а я, как прежде, в Украине,
которая горит в огне
войны, развязанной Россией.
Фашистский путинский режим,
бред господина Киселёва,
который бесом одержим,
вас загоняют в стойло снова.
Империя глупцов, рабов –
страна болот, трущоб и тлена.
А мы от прошлого оков
уже избавились, Елена!
Нам надоело тихо тлеть
и свергли своего тирана.
Он был здоровым, как медведь,
с душой, умом быкобарана.
Теперь он лузер и беглец,
жля мира – он Никто в итоге.
А ваш-то Властелин Овец
укрыл его в своей берлоге.
Ты в "одноклассниках" сидишь,
ну, и за что ты "голосуешь"?
Проснись, Елена, ты же спишь!
Чи зовсім ти мене не чуєш?
Чи стала серцем ти глуха?
Ти пам'ятаєш рідну мову?
На душу не бери гріха,
шукай зерно, не сій полову!
Коли під фото ставиш "класс",
згадай про неньку Україну.
Вона одна плекала нас,
тебе зростила, як Л ю д и н у!
Боронить зараз свій кордон
від посягання супостату.
Це ви порушили закон
і вдерлися в сусідню хату!
Волаєте на цілий світ,
що тут "бандерівські" загони
вже знищили російський цвіт,
що закатовані мільйони.
Самі живе́те у страху,
себе лякаєте жахами.
Скажи мені, як на духу,
чи можемо ми буть братами?..
А я скажу – це є брехня
і фальш – про діточок на дроті,
і що Обама нам рідня,
що варимо людей в окропі!
Це є не правда! Это – ложь!
Родное не стегай нагайкой!
Пожалуйста, враньё не множь
и просто так не "балалайкай"!
А лучше – приезжай сюда
на Родину, беги из плена.
Нас разделяют не года,
а то, что в голове, Елена!
Не обижайся на меня,
моя далёкая подруга.
Уже уходит год Коня,
даст Бог в сердцах утихнет вьюга...
08. 12. 2014г.
ID:
542434
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 09.12.2014 00:00:43
© дата внесення змiн: 29.01.2018 00:01:39
автор: natali.voly
Вкажіть причину вашої скарги
|
