То дощ, то сніг...
Так саме і з тобою:
то мчиш до мене не жаліючи ти сил,
то закриваєшся на всі замки переді мною
лишаючи мене на самоті.
То дощ, то сніг...
І вже замучилась чекати,
чекати "що" не знаю навіть я.
А ти закриєш знов мене у своїх ґратах,
там де німа я.
А я не можу "ні" промовити тобі!
Не можу просто взяти й відпустити.
Тому прошу тебе, скажи:
чи дощ, чи сніг
і як нам далі жити?