Чудернацький базар, як у Ліни Костенко,
Продаються не долі,- давно віддались.
Від вівторка до п’ятниці – чотириденка,
Депутати торгують, і всяк має зиск.
А валюта: і наша й не наша, усяка,
Як не вистачить – совість і гідність ідуть.
Так завзято гендлюють і без переляку,
Що, дивись, Україну цілком продадуть.
Чудернацький базар! Там чужі всі товари,
А господар – народ – і не знає про те,
Бо у нього, в народу, геть інші базари,
Де немає офшорів, Канар, іпотек.
Ні відкатів немає, ні кума, ні свата,
І сміються вже люди – придумали спорт:
Ощасливить когось депутат в «Без мандата»,
І швиденько у «Лексус», у звичний комфорт.
Ех ви, слуги народні, із брокерським знаком,
А подумалось раптом – картина німа:
В чудернацький базар на доріжки і лаки
Входить власне господар – базару нема…
