Не набирайтесь, людоньки, гріха!
Бо іскри гніву сипляться вже в стріху...
я як вовчиця — загнана й лиха
лиш в самоті знайду собі вже втіху...
Ви не гнівіть байдужістю мене!
У ній лиш сморід смерті і отрути...
Гадаєте, війна сама мене?
Гадаєте, не вистачить їй люті???
пророчий сон вже справдився колись...
і знову Янголи летять в високім небі...
Тож, встань з колін!
Тож, нині підведись!!!
Бо, воля не дарується далебі!
03.01.14
