Чи винен Вовк , що став Вовком ?
В дитинстві хто із нас не чув
Про звірства Сірого Вовка ,
Який в казках дитячих був
Тип звіра - люті й хижака.
Казку про Шапочку - червону ,
Що несла Бабці пиріжки
Читали ви звичайно вдома
Де Сірий , з*їв всіх залюбки .
Хочу сказати : - Це не вірно.
Вовк добра по натурі тварь .
Зробили з нього бузувіра .
Мені відверто його жаль.
Давайте люди розберемось
В цій ситуації крутій .
До чого нас доводить неміч ?
Факт на лице і факт простий .
Гуляв собі Вовк в лісі темнім .
Кватирку мав , вдосталь харчів .
І в ста *ї був главою , першим .
Усе було чого хотів .
Та час невпинно проминає
Веде перелік стрімких літ .
І Сіроманець наш не знає ,
Що ми влаштовуємо світ .
Ліси рубаємо під корінь,
З болота робимо поля,
А де був степ широкий , вільний ,
Там вітер в бур*янах гуля.
Домівки ліпимо у лісі.
Асфальт тепер і тут , і там .
Давайте розберемося на місці.
Куди ж діватися Вовкам ?
2.
Немає в них тепер оселі,
Нема ні їжі , ні сім*ї .
Тому вони і «озверели» .
Їх виштовхнули з колії .
Це ми , з Вовка , вовка зробили .
З тварини мирної в житті ,
Що вільно жити захотіла
В дикій природі , в самоті.
Тому тепер і біга Вовчик .
Ягня поцупить , Бабцю з*їсть .
Там козенят з козою втопче.
В крові на нас у нього злість.
В кінці звернусь до тих хто вище.
При владі , на посади сів .
Не вверх дивіться , трішки нижче
І не робіть з людей вовків.
28. березня 2012 р.
Василь Вількозукра .