Я резко свернул и прямиком съехал в лес. По дороге
было нельзя, сзади шла следующая колонна.
Бах! – и огонь отступил, чтоб через миг нас обнять.
Может, кто-нибудь решил прочитать нас
сквозь брезентовые конверты,
просветив до мельчайшей жилки?
Кто верит в равновесие событий, пусть считает меня справедливо
наказанным. Дезертир? Головешка,
которой неудобно показаться врачу,
заниматься любовью при свете, и к тому же никогда – повторно.
Заслуженное посмешище, придурковатый наставник
для детей из семьи, позволявший себе напиваться,
идёт с самыми младшими в сад, когда их выгоняют
играть. Один; с будущим, заткнутым
цветными лоскутьями и распоротым покрывалом.
Пример ни для кого. Кручусь на стуле, будто в меня
вселился дух: к окну – день, к стене – ночь,
идеально круглый, с дыркой посередине.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
===============================
Я різко звернув і з’їхав просто у ліс. Дорогою
не можна було, позаду йшла наступна колона.
Бах! – і вогонь відступив, щоб за мить нас обняти.
Може, хтось вирішив прочитати нас
крізь брезентові конверти,
просвітливши до найдрібнішої жилки?
Хто вірить у рівновагу подій, хай вважає мене справедливо
покараним. Дезертир? Головешка,
якій незручно показатися лікареві,
кохатись при світлі, до того ж ніколи – удруге.
Заслужене посміховисько, дурний дядько
для дітей з родини, який дозволяє собі напиватися,
йде з найменшими в сад, коли їх виганяють
погратися. Сам; із майбутнім, заткнутим
кольоровим шматтям і розпоротою ковдрою.
Приклад ні для кого. Кручусь на стільці, ніби у мене
вселився дух: до вікна – день, до стіни – ніч,
ідеально круглий, із діркою посередині.
