так часом....я хочу згубитись
забути шалене буття...
заплющити очі...і влитись
в усе, що дарує Життя....
у чайки позичу я крила,
про Море все знає вона...
незайманий край знайду в Хвилях
де ще не ступала нога...
на березі Мрій і спокою
я викрикну в голос: " ЖИВА!!!..."
і вперше я стану такою,
якою іще не була...
у груди вдихатиму солод
морського повітря і Хвиль...
втамую пейзажами голод...
незлічених пройдених миль...
занурю в пісок босі ніжки
відчую тепло від Землі...
затопчу загублені стежки...
невідані досі мені...
світанки в мовчанні і світлі
здадуться п'янкими мені
і стануть для мене мов рідні,
під Місяцем, ночі ясні...
поглину Красу цю до краю...
і шепотом Моря уп'юсь...
усе це назву Своїм Раєм...
в котрому по вуха втоплюсь...
та Мить ця не вічна...пора
вертатись в реальні події...
без нас не можливе Життя...
а ми лиш існуєм без Мрії...
жбурну в сині Хвилі я пляшку
на згадку...там сповідь моя...
" Ах Море...чекай свою пташку,
вже скоро вернусь , знову я...."
Гарний вірш... І мрії гарні... Хоча світогляд не мій
Я кілька разівбачив Вас у себе на сторінці...Знаєте... Ви спеціально чи випадково вибираєте, скажем так, не найвдаліші мої твори
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за похвали, від всього серця..
в нас усіх власні світогляди, і мріі різні...і кожен сам для себе вибирає, те що йому, до душі....
От мені цікаво, чи ви так усім пишите, хто до вас на сторінку заходить?.. У вас , я обрала вірші за назвою, от зацікавила- вибрала...під ними не було написано: вдалий чи не вдалий( це за вашою оцінкою)... Так що пробачте, якщо щось не так... Ви напишіть котрий вдалий, я прочитаю
А вам в розвідці працювати треба, якщо так хвацько і швидко вичислили мене Рада з вами познайомитись, приходьте ще....
Як неймовірно красиво описала ти, мила, нестримний потяг живого серця до мрії, ту спрагу за теплом, той поклик душі до сонця, занурення в себе, єднання з красою життя, що глибоке як море!...
Нехай гойдає твоє серденько ніжно на своїх хвилях мрія і відкриває тобі щодня нові горизонти раю! дуже світла поезія, втім, як і ти, подруженько!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую серденько...стомишся, заскоч до мене на мить, поніжимся на сонечку
дякую вам від цілого серця 
дуже світла поезія, втім, як і ти, подруженько!
