Зомбі
(майже за С. Руданським)
З північного сходу, на пагорбі,
Накачані наркотою,
У маси збирались зомбі,
Щоб знищити людство собою.
Кричали, ворон лякаючи,
Ідолів смерті славили,
І мертвих та невідспіваних
В свої ряди ставили.
І лівою, і правою!
Згори в низину́ збігали,
Гази свої зомбуючі
На неживих пускали.
Тримали трубу з краником,
Пу́хкали на всі боки;
«Живіші від всіх живих ще!»,-
Такі були їхні заскоки...
І скільки ж було амбіцій
На тій нисхідній дорозі:
Ламали людські оселі,
Паскудили звірям нори.
І їм про ціну не йшлося:
Думали, що розчавлять
Власною масою людність
Ту, що внизу стояла.
А маса внизу відступила,
Бо ж котяться зомбі зверху!
Ті бухнулись на каміння,
Тванню залились доверху.
І поки розходились люди,
Плюнувши на почвару,
Якась жаліслива бабка
Сірник піднесла до газу...
