Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мар’я Гафінець: З першого погляду……. . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 24.12.2016 - 23:02
До решти випити - Тебе?!.Навряд можливо; Бо більше п`єш - і більш стає... Любов - причина! Мар'яна Тисяк відповів на коментар 8 КороЛев, 27.12.2016 - 20:05
Навіть не сперечатимусь, Веліборчику
webber, 16.06.2015 - 14:00
.....Оброк немалый нам назначила Любовь........Коль в сердце ты пустить ее согласен. Знай... Если ложь отравит вашу кровь. В Ее несчастье...Будешь Сам несчастен.....
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...тож впийся радістю цієї миті...якщо її вже зважився впустити... і вірний серцем будь тій пристрасті до дна... примарна хай не рве думки вина... бо якщо чесний будеш ти з собою.... то щастям втішишся й любов"ю....
Анатолій В., 13.06.2015 - 15:12
ЛишЕ один погляд, і серце завмерлоНеначе у нього вкололи наркоз. Безвідворотністю душу роздерло В маленькі шматочки, й по шкірі мороз. Один лише погляд... А що буде далі ?!!! Чи я готовий змінити життя?... Як ангелу наче крило відірвали... Один лише погляд... і сум ,каяття. Це ,колись,про кохання з першого погляду написалось...Тільки з сумним закінченням... У Вас набагато красивіше Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, що ви - у мене просто з іншого погляду Мені так приємно, що мій віршик перегукнувся з вашими рядками! Щиро дякую вам, Анатолію (ви дозволите? ) за таку щедру окрасу моєї спроби. Завжди вам рада Любов Ігнатова, 13.06.2015 - 09:55
Здається, набрали повітря в груди - і видихнули з себе ЛЮБОВ.... Надзвичайно гарно!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так і було - видихнула....Дякую вам Так приємно вас бачити Касьян Благоєв, 12.06.2015 - 23:07
не знав би серця жіночого та глибин розбурханої душі - повірив би заключному пориву пристрасті!! але.. - не сьогодні: отой океан ненаситності, невтоленності плоті, голоду її вже зранку захоче соєї чкастки знов - і "ніякої "решти" вчора!" ....ой, знаю!.. Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Будь-що-буде!....головне, що зловлена мить щира, наповнена усвідомленою присутністю (вірніше без набридливих логік і розмірковувань), всепоглинаюча і жива....Таких насправді мало! Здебільшого все - інертні, ліниві, лише краєчком мене зачеплені.... Дякую, що не сторонитесь і заглядаєте! Мені приємно вас бачити Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А на ту мить - саме так і було! Дякую вам, Олексо Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, Олю Рада, що сподобалось посполитий, 12.06.2015 - 19:01
Й свідомість ошелешено пуста відімкне розум, осягнувши марність броні́ всіх логік! ...Так... і логіка відмовляється працювати, і розум... Зате...Класно тоді Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
підозрюю, вам знайоме це відчуття часом таке повне відключення і віддача хвилинній насолоді - просто до життя вертають (якщо є після таких пристрастей чому вертатись ) Рада вам Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...то миттєве захоплення, пристрасть...Але в той момент почуття так зашкалюють, що готовий назвати чим завгодно - все буде мало, щоб визначити (...це на ранок вже розумієш, що то за мара була )Ти, моя люба, зрозуміла все правильно Процак Наталя, 12.06.2015 - 18:27
дико- закоханий вірш.... Красиві і ніжні рядки Марянко, притримай у себе Музу-любов, ви ж з нею на одному диханні.... щось посеред літа весною запахло!!!! Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Наталочко, якби ж я знала як! Та, може, якби весь час була коло мене та Муза, то втратила б свій чар, почала виявляти характер...а так - прийшла-потішила-й зникла... Таємнича і невловима... Тут є своя привабливість!Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чиста, літературна мова, без суржику, діалекту і помилок.... Як до тебе ще далеко Дякую, пташко Приємно, що відчули мій порив |
|
|