Як часто ми слухаємо про чиюсь любов… Саме слухаємо. І це не помилка, адже слухати і чути – зовсім різні поняття. Одвічне шукання відповіді на питання, що таке любов і не менш вагоме відчуття різниці між усвідомленням та просто розумним, або й не зовсім, виглядом. Вони, після найперших роздумів, залишаються не розкритими. Чи то через абстрактність понять, чи через недостатність досвіду, чи, просто, небажання тратити свій час на роздуми про те, що вже давно віднесли до вічного та індивідуально приналежного. І в останньому є своя логіка.
Сучасні ЗМІ: газети, журнали, радіо, телебачення, інтернет. І як тут не наткнутися на друковану чи медійну любов, яка, здавалося б, всюди і всі навколо знають, що воно таке. Здавалося б, на вулиці повітря наповнене цим почуттям, а при уточнюючому запитанні відповідь неоднозначна і невичерпна - в кращому випадку, а подекуди - просто гра на невимовність. Та вже крок вперед – і знову звичне «я тебе люблю»...
Коли чуєш такі слова від найрідніших людей – батьків, братів або сестер, то й справді розумієш, що це дійсно щиро, навіть без переосмислення і розуміння самого поняття «любов». Тут не потрібні докази, адже все проявляється у ставленні. Ні, не завжди в найкращому і найтолерантнішому, як часто помилково думаємо, а й у виявленні образ чи недомовин, через людську неідеальність. І ця ідеальна любов неідеальних людей, рідних людей, передається з покоління в покоління. І цій любові ми віримо, і ця любов вічна, і ця любов справжня, і така любов не єдина. Але лише ця не потребує гостро затребуваних доказів і випробувань, які вже й без того очевидні і які безупинно, як виклик, посилає саме життя.
Як часто ми слухаємо про чиюсь любов не важливо, адже, що дійсно варте, почути і вчасно не втратити її через свою гордість, принципи, безглузді правила, випробування дурницями та власний страх помилитися. Єдине, що потрібно лише слухати і не чути, як приклад, від інших людей - про їх почуття, не малюючи таку ж схему для себе. Через нашу цікавість і бажання наслідувати, або ж мимовільне намагання тільки через подібність будувати свою долю такою ж не є правильним. Не варто передчасно перетворювати свою любов на драму, адже черговий крок може стати драматичним до болю. Не правильно бути кимось іншим, бо почуття і стосунки тоді також несправжні. Частинка життя, проведена день у день, хвилини разом – ось що вимірює любов на перехресті характерів.
ID:
591099
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.07.2015 18:41:19
© дата внесення змiн: 01.07.2015 18:41:19
автор: Ксеня-Ксенічка
Вкажіть причину вашої скарги
|
