Познайомились з тобою восени
У старовиннім місті Лева,
Нас поглядом лиш проводжали ясени,
Бо йшла зі мною королева...
За ручку йшли по тротуару...
Отак торкрувся твого тіла я,
Здавалось, перейшли б і Ніагару,
Ніщо б не зупинило почуття...
Які так пристрасно тай розгорілись,
Коли ніхто із нас ще цього не чекав...
Обличчя потихеньку зашарілись,
Що це кохання ще ніхто не знав...
Пройшло немало часу відтоді,
А ми і далі йдем по тротуару...
За все кохана, вдячний я тобі...
За безцінний цей ковток нектару...
Яким мене ти назавжди зігріла,
Тепер тобі присвячую вірша...
І всім бажаю, щоб не прагнули лиш тіла,
А кохала і наша душа.
Назар Гузій 09.08.15р.