Червоніє під вікном калина,
Мов наречена, в шибку загляда.
І лагідно нашіптує дитині
Про дивину, що бачила вона.
Про синє небо і криничну воду,
Про землю багатющу і повітря,
Бо з цих джерел взяла свою жагучу вроду,
Красунею постала на обійсті.
Веде розмову про любов і ласку,
Про щастя жити на землі.
І чарівна калини казка
Веде дитину у солодкі сни.