Бабине літо грається з сонечком,
Хмарки прозорі у небі летять.
Лагідний промінь загляда у віконечко,
Горобці на деревах про щось цвірінчать.
До хати нахилилася драбина,
Дзвенять у небі журавлині крила.
За гілочку вчепилась павутина,
Застрягла й далі вже не полетіла.
Засохлий соняшник схилився на городі,
Про щось говорить круглим гарбузам,
Тоді вклонився калиновій вроді
І сумно посміхнувся нам.
