Дорога... Роздуми... Автобус...
Навколо звичний краєвид,
В житті чимало всього бачив,
Здобутий досвід вже набрид.
Набридло вчитися на хибах,
Терпіти ряд нових невдач,
З душі лунає дикий голос:
"Зберись докупи! Дій! Не плач!..."
Тривають роздуми спонтанні,
Зелене поле за вікном,
В житті так само, як в дорозі,
То спуск зустрінеш, то підйом.
Завжди готовим треба бути
До всяких пагорбів та ям,
І об'їжджати перешкоди,
Які прокладені життям.
Буває доля так закрутить,
Мов той дорожній серпантин,
Бувають різні повороти,
Та вірний напрямок - один.
Одне життя, одна дорога,
І тут ти сам собі водій,
Дивись вперед та будь уважним,
Твори маршрут з розумних дій!
