Закрились дУші у граніті,
броня так тисне серце,
палить сонце, що в зеніті
ще живі, не мертві...
Воля зібрана в кулак
страх кривИть гримаси
Україні кажу ТАК!
кляті під...си...
То не блискавка метає
гради в рідні вікна
пошесть долі нам ламає
хто до цього звикне...?
Шлях додому надто довгий,
повернись солдате...
москаля ніколи вже
не назву більш братом.
Звісно злість на москалів. Але як би душа автора не боліла, які б бажання її не стискали, повинно прийти і розуміння: ніхто ніколи не дозволить Донбас вирізати. Так що прийдеться з цим жити.
owl silence відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Казав мудрець, що речі безкінечні знає дві:
Безмежний Всесвіт і людська звичайна дурість.
Та був не дуже певен він у тім своїм знанні
Стосовно першого... Але чи вічна тупість?
Чи варто нам кричать, що розбрат стався на віки?
Знов брат обійме брата, пропаде зіпсутість,
Омана пройде, димом згинуть цар і служники.
owl silence відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
: 
