Ох, архангеле.
Борони від біди
тих, що боряться.
Смерть одведи,
якщо можеш одвести від когось.
А ще, архангеле, поясни:
всі наші смерті - для кого і від кого?
Ми такі найгрішніші?
Ми такі найпотрібніші?
Ми скалкою в оці, чи нас
Б‘ють, щоб чужі боялися?
І тому не до тебе звертатися?
Ми ж звертались до всіх, чи не так?
А кого і про що просити?!
В нас апостолів - тьма і з хвостиком,
що не друг - то петро-відступник,
що не місяць новий іуда
срібняки в гаманець стріпує.
В рани пальці заклавши, тужить
припізнілий фома та з іваном
чекають якогось чуда.
