Люлі, синку, люлі.
Прилетіли гулі,
Сіли стиха край вікна,
Там, де плачуть кулі…
Мир згубили по дорозі.
Змучені, присіли відпочить.
А зима пече морозом.
Миру – Мир?!
Лиш Мир мовчить.
Люлі, сину, люлі,
Прилетіли гулі…
Спи, серденько, спи-засни,
Поки плачуть кулі…
… Душа заклякла на морозі,
Свинець їх пір’я розтріпав.
Вже смерть сміється на порозі…
А Мир зродився в перемозі!
І дух вкраїнський смерть поправ!
Люлі, синку, люлі.
Постихали кулі,
І злетіли гулі:
Мир на крилах понесли,
Щоб зростали в нім сини.
Люлі, сину, люлі…