Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Владимир Зозуля: Не знаю сам - ВІРШ

logo
Владимир Зозуля: Не знаю сам - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Не знаю сам

Владимир Зозуля :: Не знаю сам
Уныл приморский парк… дорожки опустели.
Покрылись клумбы желтизной тоски.
Умолкли отголоски птичьей трели.
В фонтанах мраморные вазочки сухи.

С деревьев пестроту и яркость кича
Срывает ветер, становясь наглей…
А одинокий силуэт девичий
Потеряно плывёт среди аллей…

Бреду за ней... как месяц за неделей
В листвы осенней аутодафе.
Безвольно, без намерений, без цели,
(Слегка от рюмки водки подшофе)

Попутчицы моей простоволосье
Таким желанным кажется сейчас,
Когда ноябрь дышит стылым в осень,
В остывший воздух… в этот парк… и в нас…

Когда тебе ни хорошо, ни плохо,
А просто осень давит на виски,
И хочется по капелькам… по крохам…
Собрать ее тепло в ладонь руки…

Когда еще ты ищешь день вчерашний
И до конца не ясно самому,
Что колокол в больших часах на башне
Звонит холодной медью по нему…


P.S.


...Греет, обняв меня, желтая мгла...
(что ж ты так ласкова осень?..
как же ладонь твоя странно тепла
гладя волос моих проседь...)
Это лишь сон... Или все-таки явь?..
С кем  так случайно мы вместе?..
Осень и женщина… осень и я…
Осень - предтеча... предвестье...
…Вспомнил…
Прогулка в приморском саду…
Девушка-женщина… вечер…
Я почему-то за нею иду,
Зябко ссутуливши плечи… 
В мыслях и чувствах осенний синдром,
В возрасте чувственный ступор…
Кудри седые… а бес под ребро
(Кто-то подметил не глупо)
Глупо, что сзади я к ней подошел…
Сжал ее пальцы ладонью…
Тронул волос этих крашеный шелк,
Что-то сказал ей… (не помню)…
Взгляд… удивленье… морщинок излом…
Господи, знаю, что грешен…
Так ведь и Ты воздаешь злом за зло,
(ей же полтинник… не меньше…)
В простоволосице белую прядь
Я в полутьме не увидел…
Осень, ты лживая желтая ****ь
(молча, ругнулся в обиде)
Что ж теперь делать?.. Она ведь ждала…
Время тянулось рутинно…
(совесть мужская, как сажа бела)
Я улыбнулся (скотина).
И предложил… хоть ответ уже знал
(и без кивка его понял) 
Может поэтому пальцы ей сжал,
Зло так, в холодной ладони.
Боли гримаска скривила лицо,
Вслух ни словечка… ни звука…
Поздно увидел на пальце кольцо…
(жизнь, ну, какая ж ты сука…)
Дальше все просто… кафе на углу…
Двое у стойки… их тени…
Хмурый мужчина в остывшем пылу…
Водка… селедка… пельмени…
(…теплая осень в этом году…
может деревьям полегче?..
может одетыми в зиму войдут?
листья прикроют им плечи…
осень тепла, но уже на меже...
тают в ней соки… и силы…
осень тепла… только холод в душе
осень слезами пролила…)
…Водка шибает на полном ходу
(Легче, проклятая… легче)
Я не зову, не надеюсь, не жду,
В осени увековечен.
Кружит в душе моей желтая смерть,
Жизнь в листопаде хоронит,
И не понятно, как сердце согреть
В чувства остывшей ладони…
Узел молчанья за нашим столом
Стянут всё крепче… всё туже…
Разное в осени ищут тепло
Наши озябшие души.
Что ты так смотришь, моя визави,
Пьяно, тревожно… и нежно?..
Знаю… тебе не хватает любви…
Мне… не хватает надежды…

ID:  617368
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.10.2015 12:14:16
© дата внесення змiн: 02.11.2015 08:26:03
автор: Владимир Зозуля

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Кадет, Валентина Ланевич, Іванюк Ірина, OlgaSydoruk, Елена Марс, Мар’я Гафінець
Прочитаний усіма відвідувачами (861)
В тому числі авторами сайту (34) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Владимир Зозуля відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
огромное спасибо.
и Вам того же, Ирина, только сторицей.
с благодарностью, Владимир. give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: