Париж, Париж, яскравий, різнобарвний…,
Такий щасливий і такий весь – гарний!
Рожева мрія, тебе я бачу у вісні…,
Про тебе, любий, складають і пісні…,
Кривавий листопад – нестерпний сум і біль,
І співчуття тобі - приходять відусіль…,
Ця осінь принесла одні – страждання…,
На мир та щастя – забрала сподівання,
Париж, тримайся, не дай себе зламати,
Борімось із терором, нехай не плаче мати!
Ми, співчуваємо тобі, самі зазнали болю,
Тривалий час, виборюємо – волю…
Париж, Париж… - яскравий, різнобарвний…
18.11.2015р
Приємно читати вашу, Ніколь, поезію. І про Париж ви гарно написали...Знов листопад приносить болі, так, як і в нас два роки тому...Надіюсь й вірю зцілимось любов'ю,і будемо всі свята святкуваати.
Ніколь Авілчаду відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Геометрія, дякую вам за позитив та розуміння, будемо сподіватись на краще...
Мені особливо боляче, бо не раз доводилось бувати в тих місцях.
Ніколь Авілчаду відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ніна-Марія, шкода людей, всіх, хто гине від рук терористів,або від рук п'яниць, які сідають за руль, від рук бандитів..., що діється у світі? Дякую за коментар...,на все добре...
