Ох, Настусю, миленька,
скільки ж треба силоньки!...
..Закохалась в видного,
в самого красивого.
Кругом в"ються дівоньки -
вправно грають брівоньки!
Надувають губоньки....
Кокетуй же, любонько!
Не здавалась: су́коньку
одягла, голубонька,
очі - он - кругле́нько,
хустинку - ладне́нько
і - до Нього прямо
понеслася плавно,
ткнулась лобом: "Ой!
Снів моїх Герой...."
І одразу ж в трубочку
губки... Він - цукерочку:
"Ах, яка ж ти миленька!
Будь слухняна дівонька -
усіх ляль збирай
й спатоньки лягай. ..."
...Сам сусідку Галю -
пишну, статну кралю -
взяв під руку й ... Ох,
подались в ніч... Вдвох!
..Ах, Настусю, миленька!
Скільки ж треба силоньки....
А в пiдлозi дiрка,
А в тiй дiрцi нiрка,
Звiдти раптом вийшла Сiра хатня миша.
Каже звiрик Настi: "Не твоє це щастя!
Най кохає Галю,
Сусiдоньку-кралю,
Та вiн надто "видний" -
Галя ще набридне,
Змiнить вiн Галину -
На iншу дiвчИну,
Галцi - сумувати,
Iншiй - святкувати!
Вiн дiвчаток любить,
Але, швидко й губить,
Всi його коханки
Плачуть на свiтанку...
Не любов - розпуста!
Не сумуй. Настусю!"
........