Дві хвилини – і усе
Закінчилось на тихій ноті,
І час всі болі застібне,
Залишить лиш холодний спокій.
Ось це і є та жирна крапка,
Жирна крапка та й усе!!!
Що розділила твоє серце
На минуле та… пусте,
На те, як ніжно задихалась
Від слів його і від думок,
І він був радий, що читала
Усе, що треба, між рядок.
Та зараз ви усе забули,
Усе, що було вище вас,
І відшукали якусь прірву,
Кинувшись туди ураз.
Тепер вже серце мить не чує,
Не повірить, не простить,
Не поверне час любові,
За дві хвилини закипить!..
Закипить від неудачі,
Від білого, як сніг, листка
І слів не писаних, відважних
«Люблю», «назавжди», «твій – твоя».
А те усе колись в вас було,
Був щоденник, а там – графа,
Де ви писали про кохання
Від початку й до кінця.
Оте усе і є минуле,
А інше все – це пустота,
Бо дві хвилини ще лишилось
І більш нічого… тишина…
12.06.2009 р.