Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослава Жар: Одне лиш єднає нас - небо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лисичка Fo, 16.03.2023 - 20:41
Спільне небо дає, спільне сонце, спільні зорі - дають відчуття близькості... Точно помічено❤️
НАУМ, 31.05.2017 - 11:44
Цікавий експеримент!Та й ходимо ми по одній землі, Хоч відстані такі великі. Ніхто не згубиться ніяк в імлі, Бо є над нами Той, Хто бачить гори й ріки. Кобзар Лаборськый, 02.02.2017 - 00:10
Дэсь далэко моя Мырослава.Мо, хытайіця гындэ в Донбасы вж. А, мо, просто дошчу налякалась. От і зарыкы: на, кажэ, кавы. Касьян Благоєв, 23.02.2016 - 11:03
важко сприймати приреченість іншого: бо не може миритися душа, одна душа перед іншою і світом з тим, що лише небо - єдине, що поєднує...нехай і літати - то лише душі під цим небом, але як їй того мало - не торкатися земного, не відчути в самоті: ось тепло і доторк іншої... і ще: так холодно в небі, як це відчував я у свій час... (а краса має бути такою: простою і коротко висловленою) дочка бджоляра, 14.02.2016 - 21:46
Гарні у Вас акровірші,кожен раз дивуєте чимось.Коротко і влучно.Успіхів Вам,тезко.
Мирослава Жар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую на добрім слові, дуже рада. І Вам бажаю надхнення гарних віршів!
Systematic Age, 09.02.2016 - 22:31
В мене вже нема слів! І так, і сяк, і поздовж, і впоперек... Не стримуюсь дивуватись!
Мирослава Жар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не вірю своїм очам - Ви такий прискіпливий критик! Дякую!
Мирослава Жар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З Ваших вуст особливо життєдайно! Дякую!
|
|
|