Моє перше кохання прийшло в пору вже заплутаного мого життя.
Мені ще не було 16.Після 8го класу я дві осені поступав в ремісниче училище іобидва рази мене виганяли за те що я не хожу в нього.Я так привик ходити в школу-хочу іду хочу ні.Мама відбула 2 роки і повернулася.Її завжди не було дома,інколи по 7 днів.Потрібно було заробляти на 3 дітей,тому вона завжди всіх підміняла,пустила в дім двох жінок на квартиру 28-30 років за умови що вони приноситимут вугілля з роботи і топитимут хату.Зразу так все і було а потім вони нечайно нібито розбили вікно(хоча я бачив це було навмисно),і спокійно доставали наше вугілля лопатою.
Носити з роботи важко,хоча були вних в помічниках чоловіки,після роботи приходили
з ними,вечеря випивка,секс ізвісно яке життя такі і пісні:
А я вчора п'яна була
Кому дала та й забула,
А ви хлопці не шутіте
Кому дала заплатіте.
В один із таких вечорів одна із них зосталась самотня і я замінив ій любовника.
Вона не ходила інколи на роботу а я до школи.Та про яку школу можна було думат
пізнавши такого досхочу.Але все рано чи пізно закінчується.Вони виїхали і більше я її не зустрічав.
Мама зустріла чоловіка який приїхав з Краснодару який розлучався з дружиною
полковником,морським офицером у відставці.Це був шанс змінити моє життя,але я
ним не скористався.В мені все бунтувало проти нього,сестру і брата здали в інтернат.
За мене взялися.В цій боротьбі врешті я переміг і він виїхав до дружини.
Так от повернемося до першого кохання.
Це відбулося в обласній лікарні де мені вирішили виривати поліпи.Там я познайомився з дівчиною яка теж проходила щось подібне.Запам'яталося це тому
що в цей день відбувся політ космонавтів,всі були в піднесеному настрої.
Дні летіли швидко,нас виписували по домівках і я наважився пригласити її на
зустріч,вона дала згоду і ми стали чекати.
Зустріч була біля входу в кінотеатр.Мої очі були сліпі тому що я не впізнав її перед собою.Це була гарна дівчина,добре вдягнена зовсім не такого достатку як я.
Мій достаток згодом мама умістила в дві жмені чистих штанів і рубашку які через
деякий час я побачив догораючих у пічці,коли повернувся з футболу,щоб вдягнутися на вулицю до дівчат.Вона промовила:
-Зраствуй Володя!
В мені все мовби заніміло і пауза здалася дуже довгою.
Потім відбулося декілька побачень які постійно були з суперечками що ми домовившись не мали змоги зустрітись.Мені зараз 70 років і я назавжди запам'ятав
день її народження.Я їздив велосипедом,тролейбусом на інший кінець міста,дізнався
де вона живе.Одного разу набрався сміливості і позвонив у двері:
Звоню.Никто не отвечает,
Ещё звоню и время тороплю
Вот слышу двери отворяют
И вот она- любимая моя!
В глазах застыли грусть и удивление
Какая-то тревожная печаль,
-Зачем же ты к нам в дом сюда приехал,
Отец будет ругаться и кричать.
Но если он кричать будет и спросит
И станет вдруг допытывать тебя
Скажи что ты зашёл за книгой,
Что просто я знакомая твоя.
А с комнаты гремел уже мужчины
Командующий голос что не раз
Так оскорбляет без причины
И так разочаровывает нас.
-Ты кто такой! Ты почему молчишь!
Я вижу вас впервые,и мне вам просто нечего сказать
Я просто к ней зашёл за книгой,
-Так не хотелось этого солгать!
Последняя её встреча,когда мы увиделись закончилась полным разладом.Ты посмотри на себя и на меня,я просто пошутила.Так закончилась не начавшись
первая любовь.
Річ утім що, вона не закінчилась.Без единого поцілунку-а тільки почалась.
( далі буде)