В мою світлу і радісну душу
Ти наче встромив їжака,
Він коле, пече, ріже душить,
Сльозами промокла щока.
Словами - мечем ти у серце
Встромляєш без права життя,
Та сильне воно і ще б'ється
З надією на почуття.
І вірить воно, щиро вірить,
Що в то́бі живе ще любов.
А ти, мов з рогатки, знов цілиш
У серце і п'єш мою кров.
Чи довго мені ще чекати?
Скільки обертів зробить Земля?
До того́, щоб ти зміг покохати
Не тілом! - Душею!... Як люблю тебе я...
//11.01.16 //
