Голодний, худий, невмиваний,
чорнотою і сонцем розметаний,
радієш теплу близькому,
страждаєш виснажливим нежитем.
Прочищуєш горло пташкою,
відмовчуєшся ліниво,
пориваєшся бігти, радісний,
залягаєш в нору, знесилений.
Неспокійно над і під хмарами,
і тобі на душі незатишно.
Поривався б до танцю вихором,
А з дощами сльоза скапує...
Десь на цвіт і гаї оливкові
тінь хрестом по весні ляже.
З березневим предтечею підступом
Хтось комусь танцювати скаже.
