Як і все, що у світі -- від матері-жінки ,--
Мудрість книги уся -- на пожовклих сторінках .
Як і мати - земля -- твоя берегиня ,
Так і книга-душа -- то безцінна яскиня !
В окаани, як ріки, люди -- у храм...
У кожній душі знайдеш відгук ти там.
Безцінна і мудра, моя Берегине ,
Книго моя, сивочола княгине !
Плачеш від болю, смієшся в коханні,
Загравою сходиш в садку на світанні...
Ти п"єш - не нап"єшся джерельного срібла,
Ти млосно-твереза і всім ти потрібна.
Підсніжником в лісі ти дякуєш Богу
І сина провадиш в далеку дорогу...
Грозу благословиш на сходи весняні
І квіти Землі, що ні з чим незрівнянні !
Співаєш "Осанну" у храмі на свято,
Дитині ти плещеш, що мудра , як тато...
То ВСЕ -- у ТОБІ, в твоїм лоні, яскине,
Скарбнице моя, сивочола княгине !